- облачення
- -я, с., заст.1) Дія за знач. облачити і облачитися.2) уроч., ірон. Який-небудь одяг, убрання.3) Одяг, у якому служителі культу здійснюють відправу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
облачення
Смотреть что такое "облачення" в других словарях:
облачення — 1. Богослужбовий одяг священнослужителя; ризи мн.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця; 2. див. облачання … Словник церковно-обрядової термінології
облачення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
облачення архиєрейське — Те саме, що богослужбовий одяг архиєрейський … Словник церковно-обрядової термінології
облачення дияконське — Те саме, що богослужбовий одяг дияконський … Словник церковно-обрядової термінології
облачення ієрейське — Те саме, що богослужбовий одяг ієрейський … Словник церковно-обрядової термінології
архиєрейське облачення — див. облачення архиєрейське … Словник церковно-обрядової термінології
дияконське облачення — див. облачення дияконське … Словник церковно-обрядової термінології
ієрейське облачення — див. облачення ієрейське … Словник церковно-обрядової термінології
мале ієрейське облачення — див. ієрейське облачення мале … Словник церковно-обрядової термінології
неповне архиєрейське облачення — див. архиєрейське облачення неповне … Словник церковно-обрядової термінології
